Бюджетна комісія проти німецького інвестора. Як ділили “шкуру невбитого ведмедя”

На засіданні бюджетної комісії під головуванням Олександра Плескуна 8 червня депутати розглянули питання чергової сесії Кременчуцької міської ради. Найбільшу увагу депутатів привернула угода з іноземним інвестором, який на протязі дев’яти останніх років намагається дійти згоди з міською владою і встановити на Деївському звалищі обладнання для переробки біогазу в електричний струм.

Вартість інвестиційного проекту з видобутку біогазу на Деївському полігоні твердих побутових відходів і перетворення його в електричну енергію в нашому місті складає більше 800 тисяч Євро. Це власні кошти інвестиційної компанії, що виграла конкурс.

Умовами договору, який готувала українська сторона,  передбачається, що інвестор купує обладнання, а коли воно окупиться, то залишиться місту.

Але у представника німецького інвестора було своє бачення щодо встановлення і передачі комунальникам обладнання, придбаного за власні кошти та умов співпраці взагалі. Вимоги німецької сторони зводились до елементарного захисту своїх інтересів і стосувались кількості видобутку газу та частки вмісту метану, які повинні бути встановлені на рівні не менш як 300 кубометрів на годину та не більше 46% метану у складі видобутого газу. Це мінімально допустимі показники, які дозволять працювати без збитків і виконати умови угоди, а в разі їх невідповідності до угоди, на думку німців, потрібно включати пункт про розірвання договору в односторонньому порядку з боку інвестора. Також інвестор зажадав зафіксувати термін передачі обладнання через 14 років, тобто за рік до саме закінчення проекту.

 

Фахівців, які б зналися на цій темі, серед присутніх депутатів не виявилось і переговори врешті-решт трохи на зайшли у глухий кут, особливо із-за твердої позиції голови комісії депутата Плескуна щодо одностороннього розірвання договору, на що представник німецького інвестора зауважив, що він мало довіряє українцям та відверто заявив, що в нього вже вкрали частину обладнання, закладеного протягом останніх 9 років.

«Інвестиції, які ми плануємо вкласти – це не бюджетні кошти, а приватний капітал і ми хочемо мати гарантію у випадку, якщо неможливо буде реалізувати проект (а такі преценденти у нас в Кременчуці вже були!), ми хочемо забрати наше обладнаня і припинити проект. Хотілося б додати пару прикладів. В минулому був такий прецендент, що на полігон вивезли 400 тис. тонн шлаку і піску, тим самим фракція метану впала до мінімуму. І це вплинуло на якість газу і впала рентабельність. На прикладі такого казусу ми хочемо мати право забрати наше обладнання.  

По-друге я спостерігав на багатьох полігонах України що відходи під час доставки вже були частково спалені з метою вилучення якихось цінних фракцій, наприклад, металу. І це не одиничний випадок, а загально прийнята практика в Україні, на мій погляд. Якщо такі випадки будуть повторюватися в Кременчуці, то це до хорошого не приведе.

По-третє хотілось би заначити, що трапилося у нас в місті Кременчук: викрадення надзвичайно дорогих компонентів ситстеми – це частина гофрованих рукавів із нержавіючої сталі та металічні оголовки скважин.

Отож, якщо виникнуть такі обставини, ми хотіли би як інвестори в односторонньому порядку припинити відношення. Це не умови, а скоріше превентивні заходи», – заявив він.

Інвестор також розтлумачив, що правильне складування сміття базується на пошаровості (пересипається шлаком та піском).

«Протягом останніх двох років ми займалися з керівництвом міста наведенням порядку на полігоні на Деевській горі, аби грамотно складували відходи. І тепер сподіваємося, що нарешті реалізуємо даний проект. Він  носить скоріше соціальний характер, а не економічний. І великих грошей він не принесе», – сказав він.

Більш докладно читайте тут

2 thoughts on “Бюджетна комісія проти німецького інвестора. Як ділили “шкуру невбитого ведмедя”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *